Євген Маланнюк "Візія" (1957 р.) 

Все, що має статися, вже сталось.
День тверезий. Праця з-під ярма.
Чи ж почую, як щодений галас
Перетне архангельська сурма?
Обагриться небосхил криваво,
Розчахнеться димна височінь
І велике мовчання, як слава,
Людське серце візьме на мечі.
Літаки закрутяться, мов листя,
Башти захитаються й падуть.
Десь зі сходу, з-поза передмістя
Білим сонцем стане Страшний Суд.
Він дихне холодне духом бурі
І змете руїни, як сміття.
Ані Божа Мати, ані Орій
Людського не захистять життя.
І душа без стін і без одежі
Встане перед карою Руки.
…Тільки вітер в Книзі Спостережень
Знов перегортатиме  віки.
Сайт управляется системой uCoz